Херсонський державний унiверситет

На початку заходу хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять громадян України, які віддали своє життя за свободу та незалежність країни: всіх, хто воював, всіх військових, цивільних та дітей, всіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу російських військ.

«Херсонські есеї» – це понад тридцять унікальних сповідей, проникнутих болем втратта надією на майбутнє. Мета збірки – відкритий діалог про життя херсонців в окупації, після деокупації міста Херсон і частини Херсонщини, в еміграції або як вимушеного мігранта тощо.

Автори есеїв – викладачі, співробітники, здобувачі освіти й випускники закладу вищої освіти, які поділилися з читачами своїми рефлексіями, пов'язаними з особистими спогадами (переживаннями чи емоціями) або з професійними епізодами під час окупації, деокупації, еміграції або тимчасового переміщення до іншого регіону.

Ректор ХДУ Олександр Співаковський акцентував на важливості даного проєкту, оскільки ми свідомі того, що окрім діджіталізації, інтернаціоналізації, якісного освітнього процесу, є носіями історичної правди про те, що відбувалося на початку повномасштабного вторгнення.

“Здавалося б, що таке книга, коли навколо жахлива реальність, яку ми всі переживаємо та бачимо наживо?! Упевнений, важливо саме писати, документувати, адже те, що написано у перший період війни - повна правда і переписати її буде неможливо. Есеї – це історії 32-х людей, що прожили та пропустили через серце кожний рядок своєї розповіді, але не зневірилися та не пали духом.

Щиро вдячний упорядникам - першому проректору Сергію Омельчуку, керівниці пресцентру ХДУ Оксані Казаковій, кожному автору за те, що змогли конвертувати філософію збереження історичної пам’яті у неймовірну збірку. Як автор ідеї я захоплююсь тим, який розвиток вона отримала. Як автор есея розумію, як складно було знову повертатись у страшні події, знову згадувати, як російський солдат наставляє на тебе гвинтівку з оптикою, коли за тобою сидять дружина з онукою, а донька – у іншій машині… Ми виходили, розуміючи шалений ризик, але ми мали це зробити, щоб зберегти університет”, – зазначив ректор ХДУ.

Начальник МВА Роман Мрочко, вітаючи присутніх, подякував Івано-Франківщині, яка прийняла університет, адже завдяки цьому ми змогли в більш безпечному середовищі продовжувати свою роботу.

«Хочеться всім побажати найближчої перемоги і щоб наш Херсонський державний університет вже повернувся на територію Херсонщини, у місто Херсон, процвітав та відновлювався. А найголовніше сьогодні – зберегти життя наших мешканців, наших студентів та педагогів!», – наголосив Роман Мрочко.

Заступник начальника Херсонської ОВА Володимир Клюцевський наголосив, що такі заходи насамперед згуртовують нас, що на сьогодні вкрай важливо.

“Захід, що ви проводите, та й багато інших зміцнюють віру у перемогу і об’єднують людей навколо цієї ідеї. Хочу подякувати вам за це, а ми завжди готові допомагати, підтримувати Херсонський державний університет та інші заклади освіти. Разом нам все вдасться!”, – запевнив Володимир Клюцевський.

Два роки Херсонський державний університет функціонує у форматі двох офісів – у Херсоні та в Івано-Франківську на базі Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

З привітальним словом до колективу звернувся заступник міського голови – директор Департаменту інтеграції громад, внутрішньої політики та роботи з внутрішньо переміщеними особами Віталій Федорів:

«Завдяки Збройним силам Івано-Франківськ є тиловим містом. 79 релокованих підприємств здійснюють тут свою діяльність, маємо понад 40 внутрішньо переміщених осіб, ми від цього терміну, чи не перші в Україні, відходимо, і говоримо «нові містяни». Програми на території громади діють для усіх без виключення громадян і «нових містян» міста Івано-Франківська також».

За ці два роки справжнім другом для ХДУ став ректор ПНУ Ігор Цепенда. За його словами, роль університету в ці важкі роки далеко вийшла за місію лише освіти та науки, а стала місією оновленого і в майбутньому відновленого Херсона.

“Ці роки засвідчили, що колектив Херсонського державного університету є не тільки незламний, він – згуртований і, найголовніше, креативний, не опускає руки та постійно шукає нові шляхи, зміцнюється та думає над майбутнім Херсонщини. В багатьох проєктах ви сьогодні взірцеві для багатьох університетів, які опинилися в цій біді, так само як і для нашого університету, тому що за ці роки дозволили нам збагатися тим величезним досвідом та потенціалом, що є в Херсонському державному університеті”.

Від імені Наглядової ради присутніх привітав голова Наглядової ради, депутат Херсонської міської ради, благодійник, меценат Юрій Рожков та Мирослав Дурдинець,начальник відділу № 5 управління забезпечення діяльності керівництва Міністерства внутрішніх справ Департаменту організації діяльності МВС України.

“Для мене велика честь бачити вас усіх і хочу сказати: університет живе! Я людина бізнесу, але знаю, що як тільки-но ти зупинився – ти програв, так би програв й наш університет, як би ми за ці роки не зберегли колектив та студентів. Нові часи – нові виклики, але думаю, що, об’єднавши зусилля, разом ми все переможемо!”, – зазначив голова Наглядової ради ХДУ.

Мирослав Дурдинець додав про важливість видання, що сьогодні презентується:

“32 долі, яких спіткала повномасштабна війна, і в кожного є що сказати і написати те сокровенне, що з часом набуває особливої історичної цінності. Адже емоція забудеться, думка може зникнути, а все написане – це документ, літопис”.

Сергій Омельчук, проректор ХДУ, автор есею та упорядник збірки, зазначив, що символічним є те, щопершу історію, що отримали, була від Віктора Христориза, військового і випускника університету. Він також додав, що видання є цінним для філологів, які зможуть тут знайти авторські метафоричні образи, і, звісно, для істориків.

“Кожна історія просякнута болем, але не безнадією, просякнута слізьми, але вірою у велику перемогу! Кожен есей закінчється оптимістичними нотами. І це те, що нам дає надію на те, що війна обов’язково завершиться і завершиться нашою перемогою. Нам треба жити, а жити, щоб перемогти!”, – наголосив Сергій Омельчук.

Керівниця пресцентру ХДУ Оксана Казакова також мала подвійну роль: виступила і як упорядниця видання, і як авторка есею:

“Унікальність видання у тому, що не було якогось шаблону чи критеріїв, за яким треба було висловлювати думки – все від серця.
Не було й жодного примусу – кожен за власним покликом брав участь. Думаю, що багато з авторів погодяться та я знаю це й по відгуках, які були під час спілкування з колегами, що писати есе – це велике випробування. Адже ти ніби знову повертаєшся у ті важки моменти перших днів війни, окупації. А потім почала читати есеї наших шановних авторів і знову калейдоскоп емоцій. Це й захоплення, й емпатія, й сум, й гордість, й ненависть до ворога. Але найперше – це захоплення колегами, їх мужністю, відданість своїй справі”.

Збірка есеїв – це відкритий діалог авторів про минуле, сучасність і майбутнє, про життя херсонців в окупації, після деокупації міста Херсон і частини Херсонщини в еміграції або як вимушеного мігранта. Автори есеїв також поділилися виступили та розповіли про роботу над ними, рефлексію. Серед них – керівниця херсонського офісу Ганна Йокіч, голова Наукового товариства Тамара Мандич, викладачки – Лідія Лимаренко та Лідія Бондаренко.

Також перед присутніми власними спогадами про написання есею поділилася Юлія Коломієць, дружина загиблого воїна ЗСУ, випускника факультету культури та мистецтв ХДУ Антона Коломійця. Її есей був присвячений чоловіку.

“Дуже важко було писати есей, дуже важко було писати цю історію, тому що це велика рана, глибока рана, що ніколи не загоїться, бо це був найкращий чоловік найкращий син, найкращий батько, друг, товариш. І дякую Лідії Лимаренко, дякую, що ви тоді повірили в мене і разом ми зробили це. Дуже важко сприймати те, що його зараз немає, але в душі, в думках він завжди з нами”, – зазначила Юлія Коломієць.

Також впродовж заходу присутні мали змогу почути неймовірний спів народного артиста України, викладача нашого університету Віктора Гурби.

Всім авторам та гостям, які були присутні на презентації, передали примірники збірки «Херсонські есеї: жити, щоб перемагати».

Видання «Херсонські есеї» може бути використано в освітньому процесі, дослідницькій діяльності та з довідково-бібліографічною метою. Маємо надію, що ця збірка стане внеском ХДУ в новітню історію та доказову базу злочинів, скоєних Росією проти України.

 Пресцентр ХДУ